Статті

 
Переглядів: 457 Роздрукувати

8 червня Православний світ відзначає день пам’яті святих благовірних князів Петра і Февронії, Муромських чудотворців, в чернецтві Давида та Єфросинії. Подвиг цих святих не оповитий стражданнями за віру, ні тілесними муками, ні аскетичним життям. Подвиг їхнього життя є прикладом сьогодні якнайбільш актуальним у сучасному суспільстві, основою для його духовної рівноваги. Це – подвиг вірності, любові, який повинен нести кожен християнин, він є властивий людській природі, закладений Богом. Сім’я – це основа благодатного існування людини. Як людина не може існувати самотньо, так і не можуть бути двоє «в плоть єдину» без жертовної любові. Життя святих Петра і Февронії – зразок сімейного життя. В основі мудрості і лагідності святої Февронії покладено стяжання Христових заповідей. Цією ж істиною пронизана мужність і несення обов’язку перед ближнім. Коли святий Петро, за сказанням Єрмолая-Еразма, урятував дружину свого брата, князя Павла від пагубного змія, сам укрився тяжкою хворобою. У пошуках зцілення тілесного, святий Петро знаходить Февронію, селянську дівчину, яка розумом своїм перемогла Петра. “Си девица хощет ми супруга быти мудрости ради” – наголосив Петро, і переконуючись, що є Воля Божа у зустрічі з нею взяв Февронію собі за дружину. Слідування заповідям Божим по відношенню один до одного вони пронесли через усе своє співіснування, ставлячи сімейні цінності вище за будь-які земні блага. У єдності і жертовній любові святі пройшли через багато випробувань, втішаючи один одного і залишаючись вірними по вірі Христовій. Святе князівське подружжя своїм благочестивим життям удостоїлося Небесного Царства, про що нам свідчить чудо, що сталося по погребінні благовірних, що прийняли чернечі обітниці. Будучи похованими за чернечою традицією окремо, не раз були тіла їх знайдені разом в окремій домовині, які самі ще при житті звеліли собі створити. І тепер ми молимось до них про поміч у створенні сім'ї і про її укріплення і переконуємось у їх дієвості. Вивчаючи життя святого подружжя, ми маємо навчатись будувати той домашній храм, який стане для кожного фундаментом благодатного життя.

Святі благовірні Петро і Февронія, моліть Бога за нас!